Історія кафедри

ogorodnejchuk-i.f.

Іван Пилипович Огороднійчук

завідувач кафедри технічної електроніки з 1966 по 1992
Доктор технічних наук, професор кафедри біоелектронних медичних пристроїв і систем Харківського національного університету радіоелектроніки. Завідувач кафедри технічної електроніки
mustestov

Микола Петрович Мустецов

завідувач кафедри біомедичної електроніки 1991-1995 рр.
Член спеціалізованої вченої ради, к.т.н., професор
cv Bih

Анатолій Іванович Бих

завідувач кафедри біомедичних електронних пристроїв та систем 1996 р. по 2017 р.
Професор кафедри біомедичної інженерії, член Вченої ради, член НТР, доктор фізико-математичних наук, професор, член Асоціації випускників ХНУРЕ
Avrunin

Олег Григорович Аврунін

Завідувач кафедри біомедичної інженерії з 2017 р.

член НМР, член НТР, заступник голови спеціалізованої вченої ради, лауреат Державної премії України в галузі освіти 2020 р., член ревізійної комісії Асоціації випускників ХНУРЕ, доктор технічних наук, професор

   У 1979 році в Харківському інституті радіоелектроніки (ХІРЕ) (нині Харківський національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ)) на факультеті електронної техніки (ЕТ) почалася підготовка до відкриття нової в колишньому Радянському Союзі спеціальності медико-технічного напрямку «Електронна медична апаратура» (ЕМА).

   У 1982 році після узгоджень з Міністерствами освіти УРСР та СССР вперше в Україні була відкрита спеціальність  «Електронна медична апаратура» (ЕМА) на кафедрі технічної електроніки (завідувач професор І.П. Огороднійчук) факультету Електронної техніки ХІРЕ. Перший набор відбувся у 1982 році. На 25 держбюджетних місць претендувало 93 абітурієнти і до академічної групи увійшли найкращі — лише золоті медалісти, що свідчило про зацікавленість та високу потрібність у цій новій спеціальності. Таким чином, в цей період ХІРЕ входить у першу п’ятірку вищих навчальних закладів колишнього СРСР, які почали здійснювати підготовку за цією спеціальністю.

    У 1989 році в ХІРЕ спеціальність  «Електронна медична апаратура» (ЕМА) трансформувалась у більш сучасну системну спеціальність «Біотехнічні та медичні апарати і системи» (БТМАС), яка поступово відкривається у других ВНЗ України.

   У 1991 році в Україні вводиться новітня спеціальність «Біомедична електроніка» і в ХІРЕ на кафедрі технічної електроніки розпочинається підготовка відразу за двома спеціальностями «Біотехнічні та медичні апарати і системи»  і «Біомедична електроніка». При цьому, кафедра технічної електроніки (ТЕ), яка становиться профільною для підготовки інженеров-електроніков за біомедичним напрямком, перейменується у кафедру біомедичної електроніки (БМЕ), яку очолює професор  М.П. Мустецов.

   У 1996 році після суттєвих структурних перетворювань вже у ХДТУРЕ (колишній ХІРЕ) на факультеті електронної техніки (ЕТ) відбувається об’єднання кафедр біомедичної електроніки (БМЕ) та теоретичної електротехніки і електроніки (ТЕЕ) і створюється нова кафедра біомедичних електронних пристроїв та систем (скорочена абревіатура БМЕ залишається), яку очолює професор А.І. Бих. Разом зі спеціальністю «Біотехнічні та медичні апарати і системи» (БТМАС) на кафедрі розпочинається підготовка за оновленою від «Біомедичної електроніки» спеціальністю «Фізична та біомедична електроніка» (ФБЕ).

   За результатами співпраці ХНУРЕ та Українського науково-дослідного інституту протезування у 2001 році була створена в Україні система підготовки фахівців з протезування та ортезування за освітніми рівнями “бакалавр” і “спеціаліст” за спеціальністю «Біотехнічні та медичні апарати і системи». З 2001 по 2012 роки за цією програмою пройшли навчання 5 груп здобувачів вищої освіти первинної підготовки бакалаврів і спеціалістів загальною кількістю 72 випускники, перепідготовку пройшли 4 групи з загальною кількістю 65 випускників (разом 137 випускників).

   Завдяки активної сумісної роботи фахівців з НТУ «КПІ» та ХНУРЕ (ХДТУРЕ з 2001 року) в 2008 році в Міністерстві освіти і науки України відкрили у відповідності до сучасних світових стандартів комплексну медико-технічну спеціальність «Біомедична інженерія» (БМІ). Перший набір в Україні на цю спеціальність здійснився у 2008 році в ХНУРЕ на кафедрі БМЕ, яку наприкінці 2012 року було перейменовано у кафедру біомедичної інженерії (БМІ). На початку 2010-х років на кафедрі була відкрита спеціалізація «Інформаціні технології в біомедицині», але реалізований досвід не получив подальшого розвитку у зв’язку з відсутністю можливості якісної підготовки фактично фахівців ІТ-галузі в рамках спеціальності 163 –біомедичної інженерії. На кафедрі с початку 2000-х років активно розвиваються навчально-наукові лабораторії, в яких проводяться дослідження  з електрохемілюмінесценціі і нанофотоніки, атомно-силової мікроскопії,  з обробки медичних сигналів і зображень, функціональної діагностики та створення віртуальних інтроскопічних пристроїв, нейронавігації, інформаційних систем аналізу клінічної інформації. У 2004 році під керівництвом професора В.В. Семенця створено універсальну лабораторну базу для реалізації мікроконтролерних систем управління, яку було впроваджено декількох університетах України. Наукові школи відображено в Проекті математичної генеалогії кафедри математики університету Північної Дакоти (Mathematics Genealogy Project Department of Mathematics, North Dakota State University) https://genealogy.math.ndsu.nodak.edu/id.php?id=237913.

   З 2017 року на кафедрі БМІ, яку очолив професор О.Г. Аврунін, почалось  принципове оновлення та розвиток лабораторного обладнання. Створено нові лабораторії:

   – 3D-технологій з можливостями швидкого прототипування та просторового сканування біомедичних об’єктів, з системами віртуальної та доповненої реальності та можливостями створення відеоконтенту з ефектом присутності, що було впроваджено в учбовий процес та стало особливо актуальним при проведенні лабораторних занять в умовах карантину 2020-2021 років;

   – медико-біологічних досліджень, яку оснащено натурними анатомічними моделями та сучасним діагностичним обладнанням, такими як кардіографи, кардіомонітори, прилади для ультрафіолетової дерматоскопії, трихоскопії, цифрової оптичної мікроскопії, імпедансометрії, термографії та ультразвукової діагностики;

  – спортивної медицини та фізичної реабілітації, яку обладнано сучасними тренажерами з фітнес-комп’ютерами та діагностичними приладами для дослідження широкого спектру фізіологічних показників при різних видах навантажень.

   Широке впровадження інтерактивних екранів та графічних планшетів дозволило в умовах дистанційного навчання забезпечити викладачам та студентам максимальне комфортне проведення навчального процесу. Проводяться наукові розробки, які пов’язані зі створенням апаратних засобів діагностики респіраторно-ольфакторних порушень, що особливо важливо при реабілітації після перенесення COVID-19, дослідження в області нанотехнологій і інтелектуального аналізу медичних даних. Широко реалізуються різні міжнародні гранти з академічної мобільності (DAAD та Erasmus+) та спільні міжнародні наукові проекти з Німеччиною та Китаєм. Тільки за останні двадцять років у наукових школах кафедри було підготовлено близько 30 кандидатів та 8 докторів наук, більшисть досліджень яких пов’язано з розробкою методів та засобів для дослідження функціонального стану людини.

   Завдяки досвіду викладачів, розвитку лабораторної бази та давнішнім традиціям підготовки висококваліфікованих фахівців, починаючи з 2018 року, на кафедрі БМІ на основі співпраці з Українським науково-дослідним інститутом протезування, протезобудування та відновлення працездатності і Школи реабілітаційних наук Human Study e.v. (Німеччина, Нюрнберг) вперше в Україні створена і діє система підготовки фахівців з протезування та ортезування за сучасними світовими стандартами. Перший випуск десяти магістрів за спеціалізацією «Ортопедичні технології та біоінженерія» відбувся у 2020 році, а наступна група теж вже почала навчання.

   На сайті кафедри з’явився розділ – Гордість кафедри, де було розміщено дані про багатьох відомих випускників, котрими пишається кафедра. А всього з 1982 року, кафедра, яка першою в Україні почала підготовку фахівців у галузі біомедичних технологій, дала путівку в життя більш ніж 1500 бакалаврам, магістрам і аспірантам медико-технічного профілю.

Сарнавський Микола Гаврилович (1939-1984) – професор, кандидат технічних наук. У 1970 році захистив кандидатську дисертацію. З 1972 р по 1984 р – зав.кафедрою вищої математики, керівник багатьох госпдоговірних та бюджетних тем.Підготував докторську дисертацію. Нагороджувався почесними грамотами Мінвузу СРСР, медаллю “За доблесну працю”. Автор понад 50 наукових робіт і 15 методичних розробок. Одним з провідних викладачів кафедри, які зробили значний внесок у її становлення, був доцент Журавльов І.Я.

Огороднейчук Іван Пилипович (1924-2003) – професор, доктор технічних наук, зав.кафедрою з 1966 по 1991 р Брав участь у Великій Вітчизняній війні, орденоносець. Вніс великий внесок у розвиток матеріальної бази та навчально-методичного забезпечення, у підготовку наукових кадрів. Викладав дисципліни технічної електроніки і біотехнічних систем. Автор понад 200 наукових публікацій, серед яких 10 монографій та понад 20 авторських свідоцтв на винаходи.Нагороджений медаллю та дипломом “Винахідник СРСР”. Підготував 5 докторів і 38 кандидатів наук.

800 слів про мого наукового керівника-консультанта, професора Рожицького Миколу Миколайовича, які я не можу не сказати… _____________

Автор – Катерина Миколаївна Музика.
Професор кафедри біомедичної інженерії, член НТР, доктор технічних наук, с.н.с., член Асоціації випускників ХНУРЕ

Журавльов Іван Якович (1935-1993), доцент, кандидат технічних наук. У 1954 р закінчив Кадіївський гірничий технікум. У 1962 р з відзнакою закінчив ХГІ за спеціальністю «Автоматизація виробничих процесів у гірничій промисловості».Працював асистентом, ст.викладач, доцентом. У 1969 р захистив кандидатську діссертацію.Опубліковал понад 40 наукових та навчально-методичних праць.

Остроухов Володимир Денисович (1938-2005), професор, кандидат технічних наук. Народився в 1938 р Закінчила ХГІ з кваліфікацією “Інженер-електрик”. Працював у НДІ “Гіпроуглеавтоматізація” (м.Луганськ), навчався в аспірантурі ХГІ (1962-1965 рр.), Викладав фізику у філії ХГІ у м Конотопі. У 1967 році захистив кандидатську дисертацію. З 1968 р працює в ХІРЕ, з 1971 р – доцент. Викладав дисципліни технічної, а потім біомедичної електроніки. Підготував цикл лабораторних робіт, розробив і виготовив комплекс лабораторних стендів по БМП, вів наукову роботу в галузі нової медичної техніки.Опублікував більше 40 наукових праць, з них 1 монографію і 5 винаходів. Нагороджений медаллю “Переможець у соціалістичному змаганні” і медаллю “Ветеран праці”.

Кобзєв Володимир Микитович (1938-1998) – професор, кандидат технічних наук. З 1965 р працював в ХІРЕ. У 1975 році захистив кандидатську дисертацію. Пройшов шлях від асистента до професора каф.ТОЕ, БМП. Протягом ряду років виконував обов’язки зав.каф.ТОЕ. Опублікував більше 40 наукових праць та навчально-методичних посібників. Багато уваги приділяв індивідуальній роботі зі студентами, які неодноразово займали призові місця на студентських олімпіадах.

Каховська (Махова) Валентина Олексіївна (1934-2003) – доцент, кандидат технічних наук. З 1957 р по 1960 р працювала інженером в УФТІ АН УРСР. У 1960 р вступила до аспірантури при ХГІ. У 1963 р стала асистентом кафедри ТОЕ ХІГМАОТе. З 1964 р працювала в Київському вищому інженерному радіотехнічному училищі. У 1966 році захистила кандидатську дисертацію. З 1967р. – Ст. преп.кафедри ТОЕ ХІРЕ, з 1972р. – Доцент кафедри ТОЕ, БМП. Працювала заст.декана факультету ЕТ з виховної роботи. Автор близько 40 наукових і методичних публікацій.

НАРИС ІСТОРІЇ КАФЕДРИ

У 1966 р. в Харківському інституті радіоелектроніки була створена кафедра «Технічної електроніки» (ТЕ), яка стала попередницею сучасної кафедри БМІ. Очолив її доцент Огороднейчук Іван Пилипович.


Перший молодіжний склад кафедри з ентузіазмом взявся за постановку нових лабораторних робіт, розробку навчальних програм і підготовку навчально-методичних посібників.

На Україні кафедра стала піонером впровадження телебачення в навчальний процес. Своїми силами вона обладнала і оформила першу предметну аудиторію (ауд. 452). За досягнуті успіхи кафедра неодноразово була відзначена нагородами ректорату і громадських організацій інституту.


Новий етап в історії кафедри почався у 1982 році, коли їй було доручено вести підготовку і випуск інженерів за новою спеціальністю «Електронна медична апаратура»(БМА).
З тих пір кафедра стала профілюючою, також вона почала виконувати наукові роботи для потреб охорони здоров’я.

З перших років роботи кафедри були встановлені широкі зв’язки з медичними установами Харкова. У різні роки на кафедрі працювали і працюють за сумісництвом відомі вчені: докт. мед. наук Симонова Л.І., докт. мед. наук Майоров О.Ю., докт. техн. наук Снурніков А.С.


З 1991 р по 1996 р. завідувачем кафедри був кандидат технічних наук, доцент Мустецов Микола Петрович. Він багато зробив для розвитку лабораторної бази, оновлення комп’ютерного парку, видання навчально-методичних посібників і підготовки молодих наукових і педагогічних кадрів.


З 1991 р кафедра стала іменуватися кафедрою біомедичної електроніки (БМЕ).


У 1996 році відбулося об’єднання кафедри біомедичної електроніки та кафедри теоретичної електротехники і електроніки (ТЕЕ). Кафедра отримала сучасну назву: кафедра “Біомедичних електронних пристроїв і систем” (БМЕ), а її керівником став колишній завідувач кафедрою ТЕЕ доктор фіз.-мат. наук, професор Бих Анатолій Іванович.

Як нас знайти

Контакти

Адреса

Головний корпус А, 4 поверх, кімн. 445, 447-451, 452Б – 455

Email

d_bme@nure.ua

Телефон

+38 (057)-702-13-64