
Історія кафедри
Іван Пилипович Огороднійчук

Микола Петрович Мустецов
Анатолій Іванович Бих
Олег Григорович Аврунін
член НМР, член НТР, заступник голови спеціалізованої вченої ради, лауреат Державної премії України в галузі освіти 2020 р., член ревізійної комісії Асоціації випускників ХНУРЕ, доктор технічних наук, професор
У 1979 році в Харківському інституті радіоелектроніки (ХІРЕ) (нині Харківський національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ)) на факультеті електронної техніки (ЕТ) почалася підготовка до відкриття нової в колишньому Радянському Союзі спеціальності медико-технічного напрямку «Електронна медична апаратура» (ЕМА).
У 1982 році після узгоджень з Міністерствами освіти УРСР та СССР вперше в Україні була відкрита спеціальність «Електронна медична апаратура» (ЕМА) на кафедрі технічної електроніки (завідувач професор І.П. Огороднійчук) факультету Електронної техніки ХІРЕ. Перший набор відбувся у 1982 році. На 25 держбюджетних місць претендувало 93 абітурієнти і до академічної групи увійшли найкращі — лише золоті медалісти, що свідчило про зацікавленість та високу потрібність у цій новій спеціальності. Таким чином, в цей період ХІРЕ входить у першу п’ятірку вищих навчальних закладів колишнього СРСР, які почали здійснювати підготовку за цією спеціальністю.
У 1989 році в ХІРЕ спеціальність «Електронна медична апаратура» (ЕМА) трансформувалась у більш сучасну системну спеціальність «Біотехнічні та медичні апарати і системи» (БТМАС), яка поступово відкривається у других ВНЗ України.
У 1991 році в Україні вводиться новітня спеціальність «Біомедична електроніка» і в ХІРЕ на кафедрі технічної електроніки розпочинається підготовка відразу за двома спеціальностями «Біотехнічні та медичні апарати і системи» і «Біомедична електроніка». При цьому, кафедра технічної електроніки (ТЕ), яка становиться профільною для підготовки інженеров-електроніков за біомедичним напрямком, перейменується у кафедру біомедичної електроніки (БМЕ), яку очолює професор М.П. Мустецов.
У 1996 році після суттєвих структурних перетворювань вже у ХДТУРЕ (колишній ХІРЕ) на факультеті електронної техніки (ЕТ) відбувається об’єднання кафедр біомедичної електроніки (БМЕ) та теоретичної електротехніки і електроніки (ТЕЕ) і створюється нова кафедра біомедичних електронних пристроїв та систем (скорочена абревіатура БМЕ залишається), яку очолює професор А.І. Бих. Разом зі спеціальністю «Біотехнічні та медичні апарати і системи» (БТМАС) на кафедрі розпочинається підготовка за оновленою від «Біомедичної електроніки» спеціальністю «Фізична та біомедична електроніка» (ФБЕ).
За результатами співпраці ХНУРЕ та Українського науково-дослідного інституту протезування у 2001 році була створена в Україні система підготовки фахівців з протезування та ортезування за освітніми рівнями “бакалавр” і “спеціаліст” за спеціальністю «Біотехнічні та медичні апарати і системи». З 2001 по 2012 роки за цією програмою пройшли навчання 5 груп здобувачів вищої освіти первинної підготовки бакалаврів і спеціалістів загальною кількістю 72 випускники, перепідготовку пройшли 4 групи з загальною кількістю 65 випускників (разом 137 випускників).
Завдяки активної сумісної роботи фахівців з НТУ «КПІ» та ХНУРЕ (ХДТУРЕ з 2001 року) в 2008 році в Міністерстві освіти і науки України відкрили у відповідності до сучасних світових стандартів комплексну медико-технічну спеціальність «Біомедична інженерія» (БМІ). Перший набір в Україні на цю спеціальність здійснився у 2008 році в ХНУРЕ на кафедрі БМЕ, яку наприкінці 2012 року було перейменовано у кафедру біомедичної інженерії (БМІ). На початку 2010-х років на кафедрі була відкрита спеціалізація «Інформаціні технології в біомедицині», але реалізований досвід не получив подальшого розвитку у зв’язку з відсутністю можливості якісної підготовки фактично фахівців ІТ-галузі в рамках спеціальності 163 –біомедичної інженерії. На кафедрі с початку 2000-х років активно розвиваються навчально-наукові лабораторії, в яких проводяться дослідження з електрохемілюмінесценціі і нанофотоніки, атомно-силової мікроскопії, з обробки медичних сигналів і зображень, функціональної діагностики та створення віртуальних інтроскопічних пристроїв, нейронавігації, інформаційних систем аналізу клінічної інформації. У 2004 році під керівництвом професора В.В. Семенця створено універсальну лабораторну базу для реалізації мікроконтролерних систем управління, яку було впроваджено декількох університетах України. Наукові школи відображено в Проекті математичної генеалогії кафедри математики університету Північної Дакоти (Mathematics Genealogy Project Department of Mathematics, North Dakota State University) https://genealogy.math.ndsu.nodak.edu/id.php?id=237913.
З 2017 року на кафедрі БМІ, яку очолив професор О.Г. Аврунін, почалось принципове оновлення та розвиток лабораторного обладнання. Створено нові лабораторії:
– 3D-технологій з можливостями швидкого прототипування та просторового сканування біомедичних об’єктів, з системами віртуальної та доповненої реальності та можливостями створення відеоконтенту з ефектом присутності, що було впроваджено в учбовий процес та стало особливо актуальним при проведенні лабораторних занять в умовах карантину 2020-2021 років;
– медико-біологічних досліджень, яку оснащено натурними анатомічними моделями та сучасним діагностичним обладнанням, такими як кардіографи, кардіомонітори, прилади для ультрафіолетової дерматоскопії, трихоскопії, цифрової оптичної мікроскопії, імпедансометрії, термографії та ультразвукової діагностики;
– спортивної медицини та фізичної реабілітації, яку обладнано сучасними тренажерами з фітнес-комп’ютерами та діагностичними приладами для дослідження широкого спектру фізіологічних показників при різних видах навантажень.
Широке впровадження інтерактивних екранів та графічних планшетів дозволило в умовах дистанційного навчання забезпечити викладачам та студентам максимальне комфортне проведення навчального процесу. Проводяться наукові розробки, які пов’язані зі створенням апаратних засобів діагностики респіраторно-ольфакторних порушень, що особливо важливо при реабілітації після перенесення COVID-19, дослідження в області нанотехнологій і інтелектуального аналізу медичних даних. Широко реалізуються різні міжнародні гранти з академічної мобільності (DAAD та Erasmus+) та спільні міжнародні наукові проекти з Німеччиною та Китаєм. Тільки за останні двадцять років у наукових школах кафедри було підготовлено близько 30 кандидатів та 8 докторів наук, більшисть досліджень яких пов’язано з розробкою методів та засобів для дослідження функціонального стану людини.
Завдяки досвіду викладачів, розвитку лабораторної бази та давнішнім традиціям підготовки висококваліфікованих фахівців, починаючи з 2018 року, на кафедрі БМІ на основі співпраці з Українським науково-дослідним інститутом протезування, протезобудування та відновлення працездатності і Школи реабілітаційних наук Human Study e.v. (Німеччина, Нюрнберг) вперше в Україні створена і діє система підготовки фахівців з протезування та ортезування за сучасними світовими стандартами. Перший випуск десяти магістрів за спеціалізацією «Ортопедичні технології та біоінженерія» відбувся у 2020 році, а наступна група теж вже почала навчання.
На сайті кафедри з’явився розділ – Гордість кафедри, де було розміщено дані про багатьох відомих випускників, котрими пишається кафедра. А всього з 1982 року, кафедра, яка першою в Україні почала підготовку фахівців у галузі біомедичних технологій, дала путівку в життя більш ніж 1500 бакалаврам, магістрам і аспірантам медико-технічного профілю.
Сарнавський Микола Гаврилович (1939-1984) – професор, кандидат технічних наук. У 1970 році захистив кандидатську дисертацію. З 1972 р по 1984 р – зав.кафедрою вищої математики, керівник багатьох госпдоговірних та бюджетних тем.Підготував докторську дисертацію. Нагороджувався почесними грамотами Мінвузу СРСР, медаллю “За доблесну працю”. Автор понад 50 наукових робіт і 15 методичних розробок. Одним з провідних викладачів кафедри, які зробили значний внесок у її становлення, був доцент Журавльов І.Я.

Огороднейчук Іван Пилипович (1924-2003) – професор, доктор технічних наук, зав.кафедрою з 1966 по 1991 р Брав участь у Великій Вітчизняній війні, орденоносець. Вніс великий внесок у розвиток матеріальної бази та навчально-методичного забезпечення, у підготовку наукових кадрів. Викладав дисципліни технічної електроніки і біотехнічних систем. Автор понад 200 наукових публікацій, серед яких 10 монографій та понад 20 авторських свідоцтв на винаходи.Нагороджений медаллю та дипломом “Винахідник СРСР”. Підготував 5 докторів і 38 кандидатів наук.


Автор – Катерина Миколаївна Музика.
Професор кафедри біомедичної інженерії, член НТР, доктор технічних наук, с.н.с., член Асоціації випускників ХНУРЕ


Журавльов Іван Якович (1935-1993), доцент, кандидат технічних наук. У 1954 р закінчив Кадіївський гірничий технікум. У 1962 р з відзнакою закінчив ХГІ за спеціальністю «Автоматизація виробничих процесів у гірничій промисловості».Працював асистентом, ст.викладач, доцентом. У 1969 р захистив кандидатську діссертацію.Опубліковал понад 40 наукових та навчально-методичних праць.

Кобзєв Володимир Микитович (1938-1998) – професор, кандидат технічних наук. З 1965 р працював в ХІРЕ. У 1975 році захистив кандидатську дисертацію. Пройшов шлях від асистента до професора каф.ТОЕ, БМП. Протягом ряду років виконував обов’язки зав.каф.ТОЕ. Опублікував більше 40 наукових праць та навчально-методичних посібників. Багато уваги приділяв індивідуальній роботі зі студентами, які неодноразово займали призові місця на студентських олімпіадах.

Каховська (Махова) Валентина Олексіївна (1934-2003) – доцент, кандидат технічних наук. З 1957 р по 1960 р працювала інженером в УФТІ АН УРСР. У 1960 р вступила до аспірантури при ХГІ. У 1963 р стала асистентом кафедри ТОЕ ХІГМАОТе. З 1964 р працювала в Київському вищому інженерному радіотехнічному училищі. У 1966 році захистила кандидатську дисертацію. З 1967р. – Ст. преп.кафедри ТОЕ ХІРЕ, з 1972р. – Доцент кафедри ТОЕ, БМП. Працювала заст.декана факультету ЕТ з виховної роботи. Автор близько 40 наукових і методичних публікацій.

НАРИС ІСТОРІЇ КАФЕДРИ
У 1966 р. в Харківському інституті радіоелектроніки була створена кафедра «Технічної електроніки» (ТЕ), яка стала попередницею сучасної кафедри БМІ. Очолив її доцент Огороднейчук Іван Пилипович.
Перший молодіжний склад кафедри з ентузіазмом взявся за постановку нових лабораторних робіт, розробку навчальних програм і підготовку навчально-методичних посібників.
На Україні кафедра стала піонером впровадження телебачення в навчальний процес. Своїми силами вона обладнала і оформила першу предметну аудиторію (ауд. 452). За досягнуті успіхи кафедра неодноразово була відзначена нагородами ректорату і громадських організацій інституту.
Новий етап в історії кафедри почався у 1982 році, коли їй було доручено вести підготовку і випуск інженерів за новою спеціальністю «Електронна медична апаратура»(БМА).
З тих пір кафедра стала профілюючою, також вона почала виконувати наукові роботи для потреб охорони здоров’я.
З перших років роботи кафедри були встановлені широкі зв’язки з медичними установами Харкова. У різні роки на кафедрі працювали і працюють за сумісництвом відомі вчені: докт. мед. наук Симонова Л.І., докт. мед. наук Майоров О.Ю., докт. техн. наук Снурніков А.С.
З 1991 р по 1996 р. завідувачем кафедри був кандидат технічних наук, доцент Мустецов Микола Петрович. Він багато зробив для розвитку лабораторної бази, оновлення комп’ютерного парку, видання навчально-методичних посібників і підготовки молодих наукових і педагогічних кадрів.
З 1991 р кафедра стала іменуватися кафедрою біомедичної електроніки (БМЕ).
У 1996 році відбулося об’єднання кафедри біомедичної електроніки та кафедри теоретичної електротехники і електроніки (ТЕЕ). Кафедра отримала сучасну назву: кафедра “Біомедичних електронних пристроїв і систем” (БМЕ), а її керівником став колишній завідувач кафедрою ТЕЕ доктор фіз.-мат. наук, професор Бих Анатолій Іванович.